Олена Курило
"Не хочу бути зіркою, але намагаюся давати розголос і доносити правду"
Олена зрозуміла, що все почалося, коли прокинулась від вибухів на аеродромі рано-вранці 24 лютого. Так, як уві сні днями раніше. Жінка почала збирати речі: документи, фотоальбоми зі світлинами батьків, малої доньки й себе в юності. У цей час її цивільний чоловік поїхав заправити авто. Пара планувала виїжджати із рідного Чугуєва.
Жінка отримала поранення під час ракетного обстрілу, якраз коли закінчила збирати речі. Снаряд пошкодив сусідній під'їзд її будинку.
"Я зібрала речі, залишилось тільки куртку одягнути. Сіла в маленькій кімнаті, ніби прощалась. Вікна квартири виходять у двір, куди і прилетіла ракета. Хвиля була така, що вирвала залізні вхідні двері. Дзеркало в шафі-купе розлетілось на шматки. Було відчуття, що час сповільнився, і я бачу, як мільйони скляних шматочків летять просто на мене. І якась така тиша навколо…
"Згадує повний хаос у дворі: люди бігали, під’їжджали автівки, евакуювали людей, працювали ДСНС-ники й медики. Олена попросила зробити перев’язку, щоб зупинити кров, а до лікарні вирішила їхати на авто чоловіка.
На шляху до автівки її зустрів Вольфганг Шван – американський фотограф-документаліст, який працює у міжнародному інформаційному агентстві Anadolu.
Він опублікував фото Олени, і його одразу підхопили інші світові ЗМІ. Завдяки світлині вдалося знайти офтальмолога для онлайн-консультації, адже в Чугуєві у перші дні війни не було таких лікарів. На прохання відгукнулись 58 спеціалістів із різних куточків світу, із двома з них Олена мала консультації.
Згодом жінка виїхала за кордон, щоб отримати медичну допомогу.